Нові реалії: як компанія WOG адаптувалася до змін

Ми вибрали для вас найцікавіше з інтерв’ю Наталії Ковальової, керівниці майданчика Zakupki.Prom.ua, з Денисом П’ятигорецем, директором департаменту закупівель компанії WOG в рамках проекту Zakupki.Відверто.

З інтерв’ю ви дізнаєтесь, як компанія пристосовується до змін, капіталізує середовище навколо себе та вибудовує партнерські відносини з постачальниками. 

 

Наталія Ковальова: Денисе, як група компаній WOG адаптувалася до змін? 

Денис П’ятигорець: Насправді ми не дуже болісно переживаємо карантин. Мені здається тому, що ми більш-менш були до цього готові. У нас понад рік тому змінилося керівництво, і новий керівник – Андрій Пивоварський, в прямому і переносному смислі, “зламав” всі стіни. У нас новий офіс у великому приміщенні і ми постійно спілкуємося один з одним.

Тобто вся інформація обговорюється і ми не чекаємо допоки вона десь з’явиться. У самого директора немає кабінету. Він приходить до нас, спілкується з усіма на рівних і ми ділимося всім, що в нас є. Відповідно вся ця потужна комунікація, яка склалася завдяки новому керівництву, допомогла нам безболісно увійти в такий режим.  

Наталія Ковальова: А як щодо стратегічного розвитку? 

Денис П’ятигорець: За карантином нас наздоганятиме потужна економічна криза і бізнеси, які з цим зіштовхнулися, зрозуміли, що треба тепер переглядати всі бюджети розвитку тощо. В нашому випадку керівництво компанії зробило неможливий, як на мене, крок – всі програми розвитку, що були заплановані, залишаються.

Звичайно, те, що ми могли зробити, скажім, за більш великі гроші і масштабніше, сьогодні ми робимо за менші гроші, але не менш масштабно.

Криза навчила нас економити і міняти канали комунікації, підходи та точку зору на ситуацію.

Але все, що заплановано, все реалізується.   

Наталія Ковальова: Як ви плануєте реагувати саме на кризу?

Денис П’ятигорець: Будь-яка економічна криза, з одного боку, – велика проблема, з іншого – вузьке, але все ж таки, вікно можливостей. І від того, як бізнес зреагує, щоб в це вікно можливостей потрапити, залежатиме існування компанії і її майбутнє. Тобто якою вона буде в нових економічних і світових реаліях. Наше керівництво чітко знає, які кроки потрібно робити, щоб компанія розвивалася динамічно, незважаючи на всі кризові умови.

Для нас – WOG, як би пафосно не звучало, більше ніж компанія – це наша велика родина. Ми розуміємо, що нас мають сприймати, як доброго друга. Тому коли почалася криза, ми, по-перше, почали переглядати контракти з тими компаніями, які не могли вчасно робити нам поставки. Ми повністю прибрали штрафні санкції і жодного разу не застосували їх до постачальників.

Для нових контрагентів ми поставили правило: якщо компанія невелика, то ми робимо їм передплату 100%. Щоб вони не були заручниками коливання курсу. 

Потім до нас почали звертатися ті бізнеси, які не могли працювати в карантин. І питати, чи можна у вас виставити товар на заправках. Так у нас на заправках почали продаватися квіти. І люди дякували нам за це, казали: «Я от приїхав сумний, побачив квіти і взяв купив дружині».

Також почали встановлювати пункти видачі “Нової пошти”. Щоб людям було зручніше і вони не відвідували 10 точок, а могли заїхати на заправку, купити щось поїсти, заправити машину, забрати свою посилку і поїхати додому. Мінімізуючи тим самим спілкування.              

Наталія Ковальова: Менше контактів.

Денис П’ятигорець: Так, і менше варіантів заразитися. Ми намагаємося максимально допомогти і стати партнерами для всіх наших постачальників. Бо чітко розуміємо, що ця криза трохи вдарить, і частину ризиків ми, як велика компанія, беремо на себе.

Наталія Ковальова: Не кожна компанія робить таким чином.

Денис П’ятигорець: Я б хотів тут додати, щоб не ідеалізувати ситуацію. Насправді це не просто бізнесова історія, тому що бізнес – він репутаційний.

Ми чітко розуміємо, що капіталізуємо середовище навколо себе.

По-перше, якщо наші компанії-постачальники “впадуть”, то товари, які ми закуповуємо, стануть дорожчими.

По-друге, люди втратять роботу і не будуть їздити до нас на заправки. Тому  бізнес має працювати, бо вони і їхні працівники наші потенційні клієнти. Це симбіоз і так працює весь світ. Так працюємо ми.

Наталія Ковальова: А змінилася робота закупівельників в цих умовах?

Денис П’ятигорець: Закупівельникам доводиться витрачати більше часу. Розривалися ланцюги постачання і тому не у всіх постачальників є на складах те, що вони декларують на своїх сайтах і в прайсах. Це перша проблема.

Друга – в тому, що, на жаль, дехто закрив свій бізнес, а хтось намагається на цьому спекулювати.

Третя проблема – зробити, щоб все було швидко і всі залишилися при своїх інтересах. 

Наталія Ковальова: Можливо в цьому випадку має змінитись профайл самої професії закупівельника? 

Денис П’ятигорець: Останнім часом мені здається, що закупівельник повинен знати все. Тобто мати базові знання в кожній галузі і ці знання допомагатимуть йому орієнтуватися в ситуації, яка постійно змінюється.

Звичайно, наша компанія інвестує великі гроші в навчання менеджерів, особливо тих, хто працює з грошима. Знання, що треба мати кожному працівнику, який створює EBITDA, (показник прибутку до вирахування витрат на амортизацію, виплату відсотків та податків) неможливо скалькулювати. Можна витратити 10 тис. доларів, а по факту отримати прибуток в мільйон доларів. То як це рахувати?

Відповідно постійно треба відвідувати семінари, брати участь в якихось великих тусовках, щоби вчитися чомусь новому. Бо неможливо знати все. І є ідеї, які здаються настільки простими, що це не може бути правдою. Але так воно є. Ми зробили багато речей, про які нам казали, що це неможливо. А ми просто брали і робили. І в нас вийшло.

Тому я думаю, що потрібно, по-перше,  вчитися.

По-друге, ті люди, які працюють на закупівлях, мають робити чіткі кооперації зі своїми колегами з інших бізнесів. Ми робимо спільні пули закупівель, коли треба щось купити за кордоном. І ми купляємо не третину контейнера, а два контейнери, які коштують на 30% дешевше. Привозимо в Україну і вже розподіляємо між собою.

Ми настільки різні, тобто з різних галузей економіки, що ні в кого не виникає думки: «З ним не буду об’єднуватися, він на цьому заробить 100 тис., а я лише 30 тис, тому йому вигідніше, ніж мені».

Закупівельники мають чітко розуміти, що їх колеги – це потенційні партнери, а не вороги чи люди, з якими треба змагання влаштовувати.

Наталія Ковальова: Денисе, ви говорили про перехід на віддалений режим, а чи були взагалі якісь проблеми, або можливо ви побачили слабкі місця в своєму бізнесі?

Денис П’ятигорець: Були речі, які ми не вважали досить значущими і не звертали на них особливу увагу. Коли ми попрацювали віддалено, ми чітко для себе зрозуміли, наскільки важливо мати сучасні сервери і високу пропускну здатність інтернету. Або, наскільки важливі такі речі, як електронний документообіг та правильний CRM.

Всі ці кроки, які ми зробили, щоб працювати віддалено потрібно адаптувати в пост-карантинну історію і тоді коефіцієнт корисної дії компанії буде значно вищим. Тобто не треба, і це рекомендація всім компаніям, повертатися до старих звичок. Це дорога в нікуди, на мій там суб’єктивний погляд.

Необхідно все позитивне, що було на карантині і чого досягла компанія, перенести в пост-карантинне життя. Так ви будете готові до будь-яких потрясінь, які можуть відбуватися надалі.       

 

 

Сподобалась стаття?
Приєднуйтесь, щоб отримувати добірки новин про закупівлі, тендери та аукціони раз на місяць!

Неправильний email. Спробуйте, будь ласка, ще раз Виникла помилка. Спробуйте, будь ласка, пізніше

Залишилось тільки підтвердити email %email% — лист із підтвердженням вже чекає у вашій скринці :)

Коментарі (0)

Календар заходів

Липень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27
28
29
30
1
2
3
4
5
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31