Під час дії воєнного стану чимало замовників розмірковують над правомірністю проведення закупівель відповідно до норм ЗУ “Про публічні закупівлі”. Думки розійшлися, тому ми поцікавилися, яка позиція у експертів у сфері публічних закупівель.
— Чи можна використовувати норми ЗУ “Про публічні закупівлі” для проведення закупівель під час воєнного стану, чи керуватися виключно Постановою № 169?
Лілія Лахтіонова, директорка напрямку дослідження та аналізу публічних закупівель в КШЕ:
“Постанова КМУ від 28 лютого 2022 року (далі — Постанова) встановлює, що в умовах воєнного стану:
- оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”;
- при здійсненні закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, замовник може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі і електронні каталоги.
Таким чином, при здійснені закупівель з очікуваною вартістю до 50 тис. грн, замовник може здійснювати їх через електронну систему або шляхом використання е-каталогу, при цьому порядок проведення закупівель з очікуваною вартістю вище 50 тис. грн не встановлений, лише передбачається, що такі закупівлі здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель.
Разом з цим, дія ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не була припинена, це означає, що Закон діє протягом всього часу воєнного стану введеного в Україні.
Оскільки норми Закону направлені на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції вважаю за доцільне використовувати для здійснення закупівель норми Закону. А лише за наявності об’єктивних причин, які не дозволяють провести закупівлі відповідно до Закону керуватися положеннями Постанови.
До об’єктивних причин можуть належати:
- інформація, що має бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку;
- замовник перебуває в районі активних бойових дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;
- відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель;
- існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі.
Підсумовуючи, можу сказати, що використовувати норми Закону не тільки можна, а і потрібно.”
Анна Селютіна, незалежна експертка з публічних закупівель та ініціаторка платформи TNDR, екс-головна редакторка журналу «Радник в сфері державних закупівель»:
“Перш за все варто зауважити, що станом на 10.05.2022 Закон України “Про публічні закупівлі” є чинним і його дія не зупинена, тому заборони застосовувати його точно немає.
Друге, що треба враховувати – постанова Кабміну “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” від 28.02.2022 № 169 була прийнята для задоволення нагальних потреб підприємств / організацій / установ та спрощення алгоритму здійснення публічних закупівель для надання швидкої та ефективної відсічі агресору.
Тобто для тих закупівель, які проводяться в екстремальних умовах воєнного часу, наприклад закупівлі на територіях, де ведуться активні бойові дії, закупівлі, предмет яких не можна оприлюднювати з міркувань безпеки нашої країни, закупівлі в умовах відсутності технічної можливості їх оприлюднення тощо, тому не варто зловживати її застосуванням.
Отже у разі наявності безпекової та технічної можливості, замовникам варто керуватися вимогами Закону України “Про публічні закупівлі” та задовольняти потребу у товарах, роботах та послугах, навіть в умовах воєнного стану, згідно його вимог. А постанову Кабміну “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” від 28.02.2022 № 169 використовувати у виключних випадках перелічених вище.”
Водночас, згадаємо позицію Геннадія Пліса, директора Державної аудиторської служби України. Під час ефіру на тему “Фокуси роботи Держаудитслужби в контексті публічних закупівель” аудитор чітко визначив думку, що Постанову № 169 варто використовувати виключно для закупівлі терміново необхідних під час війни потреб.
Геннадій Пліс вважає, що проведення планових річних закупівель без використання електронної системи є доволі ризикованим для закупівельників.
Як бачимо, експерти притримуються єдиної думки — використання норм ЗУ “Про публічні закупівлі” в умовах воєнного стану правомірне. Однак рішення щодо визначення нормативно-правового акту залишається за замовником.
Коментарі закриті для цієї сторінки.